- вбрання
- —————————————————————————————вбра́ння́іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
охандоство — вбрання, коштовності … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
стихар — і заст. стихарій 1. Верхній богослужбовий одяг диякона та церковнослужителів, що являє собою довге вбрання з широкими рукавами; далматика; 2. Нижній богослужбовий одяг архиєрея та ієрея, поверх якого одягають усі інші облачення; являє собою довге … Словник церковно-обрядової термінології
стула — Стула: епітрахіль, частина одягу уніатського священика [XIII] єпитрахиль [51;52] єпітрахиль (частина одягу священика) [13] єпітрахіль, літургійне вбрання ксьондза [12] єпітрахіль, частина одягу уніатського священика [2] літургійне вбрання… … Толковый украинский словарь
убранко — ка, с. Пр. Мале вбрання, дитяче вбрання, убраннячко … Словник лемківскої говірки
УКРАИНЦЫ — нация; вместе с русскими и белорусами относятся к вост. славянам. Общая числ. в СССР 40753 тыс. чел. (перепись 1970). У. составляют осн. часть (74,9%) населения УССР, где их насчитывается 35 284 тыс. чел. (перепись 1970). Много У. живет также в… … Советская историческая энциклопедия
бутоньєрка — и, ж. Квітка чи букетик квітів, яку (якого) приколюють до вбрання або всилюють у петельку … Український тлумачний словник
вбілений — вбіли/ти, вбі/лювати, вбіля/ти, вбір, вблага/ти, вблаготвори/ти, вблаготвори/тися, вблаготворя/ти, вблаготворя/тися, вбо/генький, вбо/гий, вбо/гість, вбо/го, вбо/жество, вболіва/льник, вболіва/ння, вболіва/ти, вборони/ти, вбоя/тися, вбра/ний,… … Український тлумачний словник
верхній — я, є. 1) Який міститься, знаходиться зверху, вище чого небудь; прот. нижній. •• Ве/рхнє чуття/ мисл. здатність собаки правильно відчувати поблизу птаха або звіра, не опускаючи носа вниз до сліду. 2) Який одягається поверх вбрання. || Який… … Український тлумачний словник
горжетка — и, ж. Смуга хутра або шкурка звіра (песця, куниці і т. ін.), яку носять жінки як комір до верхнього одягу і як прикрасу до святкового вбрання … Український тлумачний словник
завивало — а, с., рідко. 1) Предмет жіночого вбрання, яким обмотують голову. 2) діал. Чалма … Український тлумачний словник